Стаття розглядає святкування трьох Спасів у серпні, досліджуючи взаємозв’язок між християнськими святами та народними традиціями. Розкривається головний зміст кожного свята, наголошуючи на важливості збереження духовних цінностей під час святкових обрядів та обрядів.

Від релігійних обрядів до народних звичаїв: розкриття справжнього значення Спасів

Серпень багатий на християнські свята і народні традиції, які пов’язані з ними. Подекуди вони так тісно переплітаються, що дуже часто пересічна людина плутає справжню назву самого свята, пам’ятаючи лише її народний відповідник. Дуже часто традиції святкування витісняють головний зміст, який несе кожне християнське свято.

Найяскравішим прикладом цього є святкування Спаса, яких в народі нараховують аж три. Медовий, яблуневий та горіховий, такі назви вони отримали від звичаїв благословляти у ці дні відповідно мед, яблука та горіхи. Проте не це є головним змістом свята. Тож давайте разом розбиратись зі святами і пов’язаними звичаями і традиціями.

Так 1-им Спасом, який святкуватимемо вже за кілька днів, а саме 14 серпня, в народі назвали день Винесення Чесного Древа Господнього і пам’ять 7-и мучеників Макковеїв, матері їх Соломонії та учителя Єлеазара. Цього дня у всіх храмах виноситься чесний Хрест Господній. Цей богослужбовий чин нагадує нам древню константинопольську традицію проносити святе Древо Господнє вулицями столиці Візантії, задля виздоровлення від хвороб, які виникали у цей час.

Згідно ж народної традиції цього дня у всіх храмах освячують перший врожай меду, а також мак. Хоча особливого церковного припису благословляти мак немає. Цей звичай виник від співзвучності слів мак і Макковеї. Насправді ж Макковеї – це старозавітні мученики, які відмовились їсти язичницьку їжу, зберігаючи вірність батьківським переданням. Тому освячувати в цей день мак чи ні – вільний вибір кожного.

2-ий Спас, відзначається 19 серпня, цього дня Православна Церква святкує велике дванадесяте свято Преображення Господнє. В основі цього празника лишить згадка про те, як Спаситель на горі Фавор преобразився перед трьома своїми учнями Петром, Яковом та Іоаном. Це Він зробив для того, аби укріпити віру апостолів, перед своїми чесними стражданнями.

За народним звичаєм у храмах освячують перший врожай фруктів. У давнину наші предки освячували лише яблука, тепер же для благословення приносять різноманітні фрукти. Ця традиція до нас прийшла від Греції, де на це свято благословляють виноград. Колись не було можливості купити чи виростити виноград на теренах нашої Батьківщини, а тому його замінили яблуками. Звідси і пішла народна назва свята – яблуневий спас.

29 серпня християни згадують перенесення з Едеси до Константинополя чудодійного і древнього нерукотворного Образа Спасителя, який зціляв від різних хвороб і визволяв від небезпек. Це свято в народі отримало назву 3-го Спасу, або горіхового. Адже у цей час дозріває та збирається ліщина та волоські горіхи.

Тож святкуймо розумно, усвідомлюючи і відділяючи головний зміст свята і народні традиції. У традиціях і звичаях немає нічого гріховного і єретичного, проте зберігаючи їх не забуваймо про головніший обов’язок кожного свята – це спасіння нашої душі. Саме це має бути на першому місці в житті кожного із нас! Всі ж свята, традиції і звичаї слугують лише засобом для досягнення цієї мети.