Річниця першої мусульманської молитви в Соборі Святої Софії після його перетворення з православної святині на мечеть викликала суперечки та обговорення як у Туреччині, так і за її межами. Ця історична подія, що відбулася 24 липня 2020 року, поділила громадськість на прихильників та критиків, висвітлюючи складність питання взаємин між різними релігіями та культурами.

Перетворення історичного символу на мечеть стало предметом гострої дискусії

Річниця першої мусульманської молитви у Соборі Святої Софії після його перетворення з православної святині на мечеть викликала суперечки та обговорення як у Туреччині, так і за її межами. Цей історичний момент відбувся 24 липня 2020 року і був сприйнятий по-різному різними сторонами.

Собор Святої Софії, зведений у VI столітті, завжди відігравав важливу релігійну і культурну роль як для православних християн, так і для всього світу. У XIV столітті після захоплення Константинополя турками Османської імперії, собор був перетворений на мечеть. Протягом віків його статус та використання зазнавали змін, і кілька десятиліть тому, у 1935 році, Айя-Софія була перетворена на музей за рішенням республіканського уряду Туреччини під керівництвом Мустафи Кемаля Ататюрка.

Проте, у липні 2020 року, влада Туреччини, на чолі з президентом Реджепом Ердоганом, прийняла рішення про повернення статусу Собору Святої Софії як мечеті. Цей крок викликав різкі реакції як усередині країни, так і у всьому світі. З одного боку, існують ті, хто вважає це рішення символом суверенітету та відновлення історичних коренів Туреччини. І згадане пророцтво турецького поета-символіста Неджипа Фазила Кисакюрека, про “відкриття Святої Софії,” може вважатися підтвердженням цієї ідеї.

З іншого боку, багато православних християн та країн, які мають свої історичні зв’язки з Собором Святої Софії, сприйняли цей крок як образливий та погрозу свободі релігії. Грецький православний Патріархат та інші православні єпископати засуджували рішення і стурбовані можливими наслідками для релігійної свободи та християнської спадщини.

Незважаючи на спроби влади Туреччини додати знак “мечеть” до Собору Святої Софії, відвідуванням і молитвами у християнському стилі у Соборі було обмежено. Це створило додаткові напруження і збільшило занепокоєння щодо майбутнього цього культурного та релігійного символу.

Річниця першої мусульманської молитви в Соборі Святої Софії після його перетворення на мечеть є нагадуванням про сліди багатовікової історії та складних взаємин між різними релігіями та культурами. Це також підкреслює важливість діалогу та взаєморозуміння між державами та релігійними спільнотами для збереження свободи віросповідання та культурного спадку світу.