Посвята… і мертвим, і живим…

По крутих, стрімких схилах ти підіймаєшся на вершину гори під назвою Україна. Ти нічого нікому не сказав. Ти взяв і пішов, поклавши своє життя на вівтар майбутнього Нації.

Славний громадянин України Олег Мужчиль-Лісник, учитель Валентини Ходус

Твій шлях був аскезою, твої думки були символом кожного з нас. Ти жив під Небом, шанував закони Всесвіту. Ти міг, мав можливість піти, зникнути, розчинитись у вечірньому тумані і не помітити горя, яке обрушилося на твою Батьківщину.

Ти був за півкроку від Посвяченого. Не зміг. Повернувся назад. Твоя душа закликала тебе повернутися. Воїн-чернець кшатрії. Так і зірвався ти з цієї гори. Але твоя насправді чиста душа стала білим птахом. Сильною, що рветься проти вітру в центр розпеченого сонця. І коли я піднімаю голову високо до неба і бачу, як ти ширяєш над землею, я посміхаюся тобі!

Ти мій брат! Ти віддав життя за мене та моїх дітей. Я не знав тебе… тоді… Зате я тебе знаю сьогодні. Я вивчив тебе по дрібненьких знаках щоденника. Я повинен був це зробити! Щоб ніхто і ніколи не зміг розповісти твоїй НАЦІЇ неправдиву легенду про тебе. І я так само, як і ти, дійшовши сходами храму до воріт сущого, обов’язково повернуся, щоб простягнути руку тим, кому я зобов’язаний.

Ти знаєш – сутності тебе страшно бояться? Вони вкрали твоє тіло, вони максимально постаралися вирвати твою долю та втопити її в болоті брехні та безчестя. Але МИ все знаємо та усвідомимо – ти з нами! Ти тут! І це не робить сумним сьогодні, це викликає дитячу посмішку МАЙБУТНЬОГО.

Дрібні та боягузливі душі торгують твоїм ім’ям на паперті твоїх смертельних ворогів. Нечестиві голодні духи, наче мухи теплої осені, намагаються повторити твій політ. Ти постулат Нації, ти герой своєї улюбленої та рідної ЗЕМЛІ. І про це не треба кричати, на цьому не можна наживатися. Цим потрібно Жити! І тільки гідний повторить твій Шлях.

Ти все бачиш. Тобі все відомо. Наша мрія – попрощатися з тобою на дніпровських пагорбах та відпустити твою душу високо у небо. І найнезвичайнішим у твоєму життєвому шляху було те, що ти виховав учнів у справжній любові до своєї Батьківщини. Вони так і продовжують твій шлях!

Для них найсвятіше – пам’ятати про те, що Україна – це їхня приголомшлива й шалено улюблена МАТИ. Слава тобі великий ВОЇН! Навіки СЛАВА!

Авторська програма Олега Володарського «Сповідь». Гість програми – Валентина Ходус, волонтер, голова ГО «Східна Варта», учениця Мужчіля О.В. «Лісника»