Вселенський Патріарх к.ц. Варфоломій прийняв у суботу, 14 січня 2023 року, з нагоди входу в новий рік, Музикознавчих Єропсалтиїв міста, які взяли участь у встановленій на їх честь трапезі на Патріаршому столі.

Згодом Його Святість у промові, яку він виголосив у Тронному залі, зазначив, що в Церкві культивуються різні форми мистецтва, серед яких дуже високе місце займають церковна музика та мистецтво співу, які «також становлять глибоку богословську мову», через які в унікальний спосіб виражається правда нашої християнської віри» . 

Василевуса для нас є колискою церковної музики. Тут був створений чудовий візантійський орган, у нашому місті він культивувався і розвивався, звідси поширювався в православному світі. У кафедрах наших святих церков, перш за все Паншептонської Патріаршої Церкви Святого Георгія, були виставлені великі статуї візантійської музики та Псалтир. У 1814 році нове музичне письмо було введено в Pauline, запропоноване та завдяки зусиллям трьох Вчителів, Хрісанто з Мадітоса, Григоріо Протопсалта та Хурмузіоса Хартофілакоса.

Свята Церква Христа Великого з палкою ревністю і вірністю зберігала традицію візантійського члена, я вважав це голосом з неба, невід’ємним і життєво важливим елементом літургійного життя. Співаки є вустами народу Божого, а їхнє мистецтво підпорядковане і підкоряється правилам віри та духу богослужіння. Тут не домінують ні «психологічні пріоритети», ні «емоційне зарядження, захоплене «піднесення», ейфоричний «перехід», як каже шановний професор Христос Джаннарас (Проти релігії, стор. 30).

Блаженний отець Досифей Канеллос у своїй прекрасній книзі «Я хочу випити весь Босфор» стверджує, що, хоча Вселенський Патріархат тимчасово впровадив західноорієнтовану іконографію, нічого подібного не сталося у сфері традиції церковної музики. Нещодавно вигнаний отець Досифей пише: «Для цього була Патріарша (Центральна Церковна) Комісія, яка наглядала, яких членів слід оспівувати і як, а яких ні, які твори мати Патріаршу печать, а які ні». (Ми також посилаємося на відповідні Патріарші циркуляри, що видаються час від часу). Досіфей продовжує: «Слух сильніший за зір. Око легко звикає, вухо – ні. Криве і непривітне легко не помітити, а приголосне, фальшиве, нічим не чути» (с. 143).

Далі Патріарх зазначив:

«Ми знаємо, дорогі діти, вашу любов і повагу до нашої співацької традиції. Ми шануємо та цінуємо вашу боротьбу за збереження дорогоцінної батьківської спадщини та примноження даного вам таланту. Завдяки вашій власній присутності та свідченням наша традиційна музика та кришталевий та доричний патріархальний стиль залишаються живими та життєдайними. Звичайно, сучасні обставини хвилюють і турбують. Але оплакувати «минулу велич» — це не вихід. Ми пишаємося ними, навчаємось і надихаємося багатством наших предків, продовжуємо з усіх сил і з довірою до Промислу Бога, Подателя всякого добра, наше служіння, «не зрушене в борг». 

Поза всяким сумнівом, візантійська музика, цей чудовий елемент церковної події, належить до високих творінь людського розуму, просвітленого Святим Духом, безцінного дару божественного милосердя. Наша церковна музика є важливою складовою нашої духовної та культурної ідентичності. Боротьба з нею — це не звернення до минулого, а до сакрального і святого роду, до вічної внутрішньої правди нашої індивідуальності. Чим більше ми вчимося цьому і підкоряємось йому, тим більше нам відкривається його глибина».

Його Святість побажав упокоєння всім тим, хто проповідував літургії в храмах міста та по всьому світу, і висловив свою Патріаршу благодать Протопсалтісу Пансептської Патріаршої Церкви, а особливо Господу Протопсалтісу та Господу Лампардаріо з M.t.H. .E. і про них Патріарші танці,   всім Гієропсалтам, які сьогодні служать у Храмах Міста,   які ведуть «добру боротьбу за збереження та культивування нашої музичної та співочої спадщини», а також Асоціації любителів музики Peran за її пропозицію. Він також закликав їх продовжувати свій внесок у залучення молоді до візантійської музики, зусилля, в якому, як він наголосив, вони мають Патріарха як свого помічника та прибічника. Насамкінець він побажав усім та їхнім родинам щасливого та плідного Нового року. 

Раніше від імені Асоціації музикантів Перану до Його Святості звернувся президент Ради директорів. of, Panociol. Підсекретар Священного і Священного Синоду Діок. Пан Боспоріос, який, серед іншого, детально зупинився на роботі, що проводиться, а також на діяльності Асоціації протягом минулого року.

Далі Патріарх зазначив:

«Ми знаємо, дорогі діти, вашу любов і повагу до нашої співацької традиції. Ми шануємо та цінуємо вашу боротьбу за збереження дорогоцінної батьківської спадщини та примноження даного вам таланту. Завдяки вашій власній присутності та свідченням наша традиційна музика та кришталевий та доричний патріархальний стиль залишаються живими та життєдайними. Звичайно, сучасні обставини хвилюють і турбують. Але оплакувати «минулу велич» — це не вихід. Ми пишаємося ними, навчаємось і надихаємося багатством наших предків, продовжуємо з усіх сил і з довірою до Промислу Бога, Подателя всякого добра, наше служіння, «не зрушене в борг».

Поза всяким сумнівом, візантійська музика, цей чудовий елемент церковної події, належить до високих творінь людського розуму, просвітленого Святим Духом, безцінного дару божественного милосердя. Наша церковна музика є важливою складовою нашої духовної та культурної ідентичності. Боротьба з нею — це не звернення до минулого, а до сакрального і святого роду, до вічної внутрішньої правди нашої індивідуальності. Чим більше ми вчимося цьому і підкоряємось йому, тим більше нам відкривається його глибина».

Його Святість побажав упокоєння всім тим, хто проповідував літургії в храмах міста та по всьому світу, і висловив свою Патріаршу благодать Протопсалтісу Пансептської Патріаршої Церкви, а особливо Господу Протопсалтісу та Господу Лампардаріо з M.t.H. .E. і про них Патріарші танці, всім Гієропсалтам, які сьогодні служать у Храмах Міста, які ведуть «добру боротьбу за збереження та культивування нашої музичної та співочої спадщини», а також Асоціації любителів музики Peran за її пропозицію. Він також закликав їх продовжувати свій внесок у залучення молоді до візантійської музики, зусилля, в якому, як він наголосив, вони мають Патріарха як свого помічника та прибічника. Насамкінець він побажав усім та їхнім родинам щасливого та плідного Нового року.

Раніше від імені Асоціації музикантів Перану до Його Святості звернувся президент Ради директорів. of, Panociol. Підсекретар Священного і Священного Синоду Діок. Пан Боспоріос, який, серед іншого, детально зупинився на роботі, що проводиться, а також на діяльності Асоціації протягом минулого року.