Стаття досліджує значення і здійснення Таїнства Соборування в православній церковній практиці. З походженням від апостолів, ця церковна обрядовість відображає глибоке духовне зцілення та прояв співчуття до хворих. Стаття також розглядає ритуали і символи, пов’язані з Соборуванням, і наголошує на тому, що це Таїнство не обмежується хворими, а має глибше значення для всіх християн.

Таїнство Соборування в православній традиції

Соборування – одне з семи Таїнств Церкви, яке ще називається Єлеопомазанням, або Єлеосвяченням. Для звершення Соборування зазвичай збирається семеро священників (звідси й назва «соборування, зібрання»), хоча в разі потреби звершувати його може декілька священників чи навіть один.

Це Таїнство бере початок ще від апостолів, які, отримавши від Господа Ісуса Христа владу під час проповіді зцілювати усяку хворобу і неміч, «виганяли багатьох бісів і багатьох хворих мазали оливою і зціляли» (Мк. 6: 13). Апостоли передали це боговстановлене Таїнство священнослужителям Церкви, що видно зі слів апостола Якова: «Чи хто з вас занедужає, нехай покличе пресвітерів Церкви і нехай помоляться над ним, помазавши його оливою в імʼя Господнє. І молитва віри зцілить недужого, і підведе його Господь; і, якщо він гріхи вчинив, простяться йому» (Як. 5: 14 – 15).

Чин Єлеопомазання звершується в храмі або в домі недужого, якщо хворий не може ходити. Єлеосвячення вимагає від людини віри і покаяння. Чинопослідування Таїнства поділяється на дві частини: в першій ми просимо у Бога простити наші гріхи, які приводять до хвороб тілесних і душевних, потім ми просимо зцілення.

Біля посудини з пшеницею (символ життя, щедрості Божої до людей) ставлять невелику скляночку з єлеєм, як знак милості Божої, а до єлею додається червоне вино, як наслідування милосердного самарянина (див. Лк. 10: 34) і на спомин за пролиту на хресті кров Христову. Колом у пшеницю вставляються сім свічок та сім маленьких помазків для помазання. Неподалік кладуть Святе Євангеліє та хрест.

Після молитви на освячення єлею і за те, щоб він, за благодаттю Божою, послужив на зцілення немочей душевних і тілесних, читаються сім вибраних місць з книг апостольських і сім євангельських оповідей. Після прочитання кожного Євангелія священник у вигляді хреста помазує вірянам чоло, щоки, груди, руки, промовляючи в той же час молитву до Господа, щоб Він як Лікар душ і тіл подав зцілення. Після сьомого помазання священник розкриває Євангеліє і, тримаючи його письменами вниз, покладає – немов цілющу руку Самого Спасителя – на голову людини, і при цьому молить Господа про відпущення всіх її гріхів.

З огляду на практику в латинській традиції, де встановився звичай звершувати це служіння для тих, хто наближається до смерті, серед православних поширюється хибна думка, ніби це Таїнство свідчить про близькість відходу від світу цього. Єлеосвячення ні в якому разі не є Таїнством приготування до смерті. Адже це насамперед Таїнство зцілення хворих і співчуття Церкви до немочей людини.

Окрім звершення Соборування за потребою, поступово склався звичай звершувати Єлеосвячення в час Великого посту в храмі над усіма бажаючими (а не лише над важко хворими), адже всі потребують зцілення, і ніхто не є повністю здоровим. Тож соборуватись може кожний християнин із семирічного віку. Немовлят не соборують, адже вони ще не мають свідомо вчинених гріхів.

Нехай Господь буде до всіх милостивим, зціляє від недуг душевних і тілесних та благословляє добрим здоровʼям!