
Іржавецька ікона Богородиці: Символ Віри та Надії в Серці України
У Києво-Печерській лаврі з’явилася важлива реліквія – старовинна копія Іржавецької ікони Богородиці, яка асоціюється з мужніми подвигами козаків Запорізької Січі. Ця ікона є символом віри та надії, особливо в часи війни, нагадуючи нам про духовну силу українських козаків. Сьогодні молитва перед нею набуває особливого значення, надаючи надію та захист у важкі часи.
Свята Реліквія, Яка Переносить Нас у Часи Козацьких Подвигів і Сучасні Дні Війни
У київському світлі Києво-Печерської лаври розцвіла дивовижна реліквія – старовинна копія Іржавецької ікони Богородиці, яка носить на собі відлуння міфічних подвигів козаків Запорізької Січі та переплітається з багатою історією України.
Ця ікона, сповнена благодаті, як Тарас Шевченко описував у своїй “Іржавці”, несе на собі не лише художню витонченість, а й святий дух. Ще у часи Запорізької Січі, коли козаки оберігали свої вервольфи та вірили у силу молитви, ця ікона вже обдаровувала віруючих такими дивами, які вкрай важливі у важкий час війни та завоювання.
Іржавецька ікона Богородиці відігравала особливу роль у військових подвигах козаків, даруючи їм надію і захист. Слова Тараса Шевченка про сльози, які текли з очей Богородиці, спонукають нас згадати не лише мужність, а й духовну силу українських козаків, які вірою та молитвами проходили випробування.
Сьогодні, в часи великої трагедії для України, молитва перед цією іконою має особливий сенс. Вона надає нам можливість звертатися до віри, до Богородиці, як колись робили це козаки, шукаючи в її святому погляді надію та захист у складних часах військового протистояння.
Ця ікона є не лише шедевром мистецтва, але й свідком історії, символом віри, яка завжди надає нам сил та віри у перемогу, адже, як і колись, молитва перед нею може стати джерелом надії, що супроводжує кожного з нас та через молитовне заступництво все українське військо на шляху до справедливої перемоги.
Слова натхненної молитви Т. Г. Шевченка:
Все упованіє моє
На тебе, мій пресвітлий раю,
На милосердіє твоє,
Все упованіє моє
На тебе, Мати, возлагаю.
Святая сило всіх святих,
Пренепорочная, благая!
Молюся, плачу і ридаю:
Воззри, Пречистая, на їх,
Отих окрадених, сліпих
Невольників. Подай їм силу
Твойого мученика сина,
Щоб хрест-кайдани донесли
До самого, самого краю.
Достойно пєтая! благаю!
Царице неба і землі!
Вонми їх стону і пошли
Благий конець, о Всеблагая!