Дізнайтеся про життя та духовне служіння святителя Симона, який прославився своїм внеском у розвиток православної віри. Від монашества в Києво-Печерському монастирі до статусу єпископа Володимира-на-Клязьмі та Суздаля, святитель Симон став прикладом поклоніння Богу та наслідуванням святих. Вшануйте його пам’ять та знайдіть натхнення для свого духовного росту.

Життя, служіння та спадок віри і молитви від блаженного Симона до сьогодення

23 травня щороку Церква вшановує пам’ять святителя Симона, єпископа Володимирського і Суздальського, який прославився своїм великим внеском у розвиток православної віри. Народився блаженний Симон у другій половині XII століття, і його молоді роки були повні внутрішнього покликання до чернечого життя. Ступивши на шлях монашества, він приєднався до Києво-Печерського монастиря, де почав пізнавати святі життя попередників, які стали прикладом богоугодників.

Святитель Симон віддавав велике зусилля вивченню житій святих та став їх наслідувачем усього доброго. У 1206 році він став ігуменом Володимирського Різдво-Богородицького монастиря, а через вісім років призначений єпископом Володимира-на-Клязьмі та Суздаля. Він заснував храми в Різдвяному монастирі у 1218 році та соборний храм у Суздалі у 1225 році.

Святителя Симона поважав місцевий князь, і він навіть пропонував відкрити нову єпископську кафедру в Суздалі для Полікарпа, друга Симона та ченця з Києво-Печерського монастиря, який спокушався честолюбством. Але святитель Симон, побачивши духовний стан Полікарпа, відмовив князю у цьому намірі та надіслав глибоке повчальне послання своєму другові, яке мало поправити його душевні недуги.

Послання святителя Симона стало початком Києво-Печерського патерика – збірки життєписів та повчань святих. У 1226 році, незадовго перед своїм упокоєнням, Симон прийняв велику схиму – найвищий ступінь чернечого звання. Його тіло спочатку було поховане у Володимирі, але за своєю волею воно було перенесене через кілька років до Києво-Печерської Лаври, де і знаходиться у печерах Антонія.

Життя та духовне служіння святителя Симона стали прикладом поклоніння Богу та наслідуванням святих ігуменів Києво-Печерського монастиря. Його посмертна слава відображається в повагу, яку Церква має до нього, а його духовні настанови, зокрема в Києво-Печерському патерику, стали невід’ємною частиною православного спадку.

23 травня, в день пам’яті святителя Симона, вірні збираються, щоб згадати його працю, життєвий приклад та молитися за його заступництвом. Святителя Симона вшановують як покровителя духовності та благополуччя, а його служіння стає натхненням для багатьох вірних, прагнучих прославити Бога через своє життя.

Молитва до святителя Симона:

Святий Симоне, блаженний єпископе Володимирський і Суздальський,
Просимо твоєї молитви та заступництва перед Престолом Божим.
Ти, який вірно служив Церкві і поширював віру православну,
Звертаємось до тебе з покорою і сподіванням.

Молимось, святий Симоне, допоможи нам у наших потребах та бідах,
Поширюй свою милість на наші душі і тіла.
Заклинаємо тебе, будь нашим наставником і заступником,
Вступай за нас перед Престолом Божим,
Щоб ми отримали духовне зцілення, мир та благословення.

Святий Симоне, ти, хто залишив свій слід в історії Церкви,
Хто свідчив про Божу любов і милість,
Залишайся з нами і втілюй в нас християнські чесноти.
Допомагай нам пройти наші випробування і духовні битви,
Наділяй нас силою та наставництвом.

Святий Симоне, молитвами твоїми приносимо перед Престолом Божим
Наші прохання і потреби (зазначте власні наміри).
Прошу тебе, святий владико, не лишай нас без своєї благодаті,
Будь нам допоміжником і навіть в усьому житті нашому,
Щоб ми могли прославити Бога і служити Йому з вірою і любов’ю.

Святий Симоне, моли Бога за нас! Амінь.

Джерело – Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія