Сповідь (покаяння) – таїнство, в якому віруючий зізнається у свої гріхах Богові у присутності священика та отримує через нього прощення гріхів від Самого Ісуса Христа. Сам Ісус Христос дав Своїм апостолам, а через них і священикам владу прощати (відпускати) гріхи: «Кому одпустите гріхи, тим одпустяться; на кому зоставите, зостануться».
Таїнство покаяння складається із трьох елементів. Перший – щира печаль, каяття через скоєння гріхів. Другий – щира, що йде із глибини серця, сповідь. Третій – особлива «Розрішительна» молитва, через яку грішникові дається Боже прощення. Покаяння закінчується примиренням із Богом та усіма людьми. Після нього потрібно намагатися всіма силами утриматися від скоєння гріхів і жити в слухняності Богові.
У сповіді ми отримуємо можливості покаятися перед Богом за вчинені нами гріхи, та одержати від Нього прощення за ці гріхи. Бо „Кожен хто чинить гріх, чинить і беззаконня. Бо гріх – то беззаконня” (Йоана 3, 4), тому й людині потрібно позбутися гріхів, бо кожний гріх віддаляє від Бога, від людей, забруднює совість і побуджує нас до небажання розкаятися в гріхах.
Іноді, в особливих випадках, на віруючого накладається єпитимія (заборона). Можливі види єпитимії: поклони під час богослужіння чи домашньої молитви, молитва Ісусова, вставання на полуночну, духовне читання (акафісти, житія святих), піст, милостиня. Єпитимія завжди обмежується точним строком і виконується в строгому порядку – наприклад, читання акафісту разом із вечірнім правилом протягом 40 днів.