УАПЦ ВІДЗНАЧАЄ 120-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ПАТРІАРХА МСТИСЛАВА
10 квітня 1898 р. у тодішньому центрі культурного життя на Лівобережжі — Полтаві — народився Степан Скрипник — майбутній Патріарх Київський і всієї України. Відзначаючи 120-ліття з дня народження першого Патріарха, редакція «Автокефалія. Укр.» починає друкувати серію матеріалів та документів, присвячених видатному церковному діячу.
40-ЛІТТЯ ХІРОТОНІЇ МИТРОПОЛИТА МСТИСЛАВА СКРИПНИКА
Аркадій Жуковський
У травні 1982 року українська спільнота поза батьківщиною урочисто відзначила сорокову річницю з дня хіротонії Блаженнішого митрополита Мстислава Скрипника, голови Української Автокефальної Православної Церкви (УАПЦ) й Української Православної Церкви в США, визначного ієрарха Української Православної Церкви у вільному світі.
Висвячення на єпископа Мстислава п’ятьма ієрархами на чолі з владикою Никанором відбулося 14 травня 1942 року в Андріївському соборі у Києві; тоді ж здійснено хіротонію й інших єпископів та одночасно, 10-17 травня, відбувся собор єпископів УАПЦ у Києві. Від тих подій починається новий етап у житті Української Православної Церкви, який часто визначається як третє відродження Української Православної Церкви, що продовжує світлу традицію своїх славних попередників, які після занепаду її підносили прадідівську Церкву до нових висот. 1620 року, за трудних обставин у висліді внутрішнього конфлікту (Берестейська унія) та польського опору, провідні національно-культурні діячі на чолі з гетьманом Петром Сагайдачним уможливили хіротонію митрополита Йова Борецького й інших п’ятьох єпископів. Продовжувачем і уособленням відродженої Православної Церкви був її найбільший реформатор, митрополит Петро Могила, який надав міцні основи не тільки Українській Православній Церкві, а й усьому православ’ю. Черговий занепад був спричинений ослабленням української козацької держави і підпорядкуванням 1686 року Української Православної Церкви Московській Патріярхії та пізнішою русифікацією її ієрархії. Тристоліття після першого відродження Всеукраїнський Православний Собор у Києві (14-30 квітня 1921 р.) обрав ієрархію Української Автокефальної Православної Церкви на чолі з митрополитом-мучеником Василем Липківським. УАПЦ після недовгочасного розквіту була ліквідована 1930 року, а її провід і багатовірних було знищено радянським режимом. Знову, двадцять років після другого відродження, цього разу під німецькою окупацією, Православна Церква на Україні втретє постала до життя і свого покликання, продовжуючи традицію своїх славних попередників, сподвижників Йова Борецького, Петра Могили, Василя Липківського. Владика Мстислав — один з реалізаторів цього відродження Українського Православія і нині єдиний єпископ хіротонії 1942 року, що з подиву гідною посвятою і діловитістю продовжує перебрані вже сорок років відповідальні завдання.
У трудолюбивому житті Блаженнішого митрополита можна розрізнити три відмінні періоди і покликання.